04 Май 2015
Одного разу я побачила на дереві в парку білочку. Золотисто коричневу, лише кінчик хвостика білий, ніби сметаною политий. Хвіст набагато більший від самої білочки. Він пишний і пухнастий. Лапки у неї короткі з добре розвиненими пальчиками, міцними і щільними. Завдяки гострим кігтикам тварина швидко пересувається стволами дерев, легко чіпляється за гілки. Зуби у білочки міцні і гострі. Вони легко розгризають найміцніші горіхи. З усіх лісових мешканців білочки є найживішими і непосидючими.
Мені подобаються білочки, і я із задоволенням спостерігаю за ними.