Босяки — герої або жертви?(по розповіді «Челкаш» )

Горький не лише показав жертв несправедливого суспільного устрою, але глибоко проник в їх психологію, розкрив індивідуальну своєрідність особи кожної, навіть самої забитої людини. Тяжкість життя і боротьба за існування спотворюють психіку людей, породжують в них злість, жорстокість, хитрість. Але в творах Горького з’явилися і люди, які високо цінують людську гідність, протестують проти приниження, брехні і несправедливості.
Яскравий приклад впливу світу капіталу, що нівечить, на душу людини дан Горьким в розповіді «Челкаш».
Сильний, працьовитий і, загалом, непоганий хлопець Гаврила вимушений податися на заробітки в місто. Після важких сільських робіт Гаврилі здається, що міським усе дістається легко. Зустрівшись з бродягою, злодієм і п’яницею Челкашом, він набуває в його обличчі помічника, покровителя, «учителя життя». «Гаврила відчував себе роздавленим цією похмурою тишею і красою і відчував, що він хоче швидше бачити хазяїна».
Гаврилі потрібні гроші, він спочатку згоден на усе заради наживи, але, переживши тваринний страх, втрачає залишки того людського, що було в його душі. «Хвилювання цієї ночі вигризли, нарешті, з нього усе людське». Гаврила забув, що Чел-каш його годував, прихистив, як сам Гаврила присягався йому у вічній дружбі. Зараз він відчував тільки небезпеку, яку несла в собі ця людина і яка виходила на нього, Гаврилу. Але дізнавшись про гроші, які обіцяє Челкаш, Гаврила погоджується на усе, навіть «душу занапастити». Немає в цьому хлопцеві ніяких принципів. Заради наживи він готовий убити свого подільника, навіть намагається це зробити, а коли не вдається, Гаврила принижується і повзає перед Челкашом: «Зроби добру справу! Пропащий адже ти… Немає тобі шляху. А я б — ох! Дай ти їх мені»!
Босяк і злодій, контрабандист і п’яниця, Челкаш виявляється морально вище і благородніше за цього селянського хлопця, що мріє розбагатіти, вкласти гроші в господарство. Але засоби, якими він хоче добитися своєї, можливо, хорошої мети, низькі. Навіть Челкашу став огидливий цей користолюбець, жалюгідний і нікчемний.
— На! Жери…— крикнув він, тремтячи від збудження, гострої жалості і ненависті до цього жадібного раба. І, кинувши гроші, він відчув себе героєм.
Челкаш здивований низькістю, до якої може впасти людина. «Хіба через гроші можна так катувати себе? …За п’ятак себе продаєте»! Цей бродяга відрізняється благородством і почуттям власної гідності, але він не герой, обранець долі, а швидше така ж жертва цього бездушного і пожадливого світу, як Гаврила. У статті «Бесіди про ремесло» Горький прямо засудив босячество, кажучи, що ніяких надій на нього не покладав. Що ж до анархізму босяків, то письменник різко засудив його в легенді про Ларре. У оповіданнях про босяків письменник наочно показав безсилля їх анархізму і стихійного протесту.