У світі існує багато різних релігій, але найпоширеніша з них — християнство. Мільйони людей сьогодні знайомі тією чи іншою мірою з ученням Ісуса, яке дало початок християнству.
Як же виникло це вчення? Колись у далекій римській провінції Іудеї, де намісником був Понтій Пілат, ходили шляхами численні проповідники, які нерідко таврували моральні вади римлян. Усі шукали шляху до щастя, до гармонії. І єдиний із проповідників Ісус указав справжній шлях. Проте він не обіцяв золоті гори. Він учив, що Бог розгнівався на людей і покарав їх смертю, проте дасть їм життя вічне на тім світі, якщо вони визнають нові заповіді. Ці заповіді вимагали від людини милосердя, доброти, порядності у вчинках: не вбивай, не кради, не заздри, не свідч неправдиво на ближнього, не чини перелюбу. Ці правила такі прості, на перший погляд, але далеко не всі захотіли відразу прийняти це вчення. У священній книзі іудеїв Торі про це все не йшлося. Тому це не зустріло прихильності у серцях іудеїв, і вони не захистили Ісуса, коли римляни заарештували його за проповіді й звеліли скарати на смерть. Ісуса розп’яли в передмісті Єрусалима на горі Голгофі. Він мужньо прийняв смерть, бо вірив у власну правоту. Своєю смертю Ісус спокутував гріхи людства. Ця жертовність ще більше переконала людей у тому, що його вчення істинне. Невдовзі поширилися думка, що в образі Ісуса сам Бог відвідав землю. Учення його про любов і милосердя поступово оволоділо серцями людей. Ісуса називали Христом або Месією, тобто «божественним». Так розпочалося християнство — віра, в основі якої заклик бути добрими й милосердними одне до одного, бути порядними, вірними, бо це і є шлях до гармонії, шлях до щастя. Учення Ісуса поширилося по всій землі, подаючи надію всім. Священною книгою християн став Новий Заповіт, який містить чотири Євангелія — розповіді про Христа: про його народження, самовіддане служіння людям, страдницьку смерть на хресті й чудесне воскресіння. Нині кожного року християни всього світу згадують про давні події й по-новому емоційно пережиті ють їх, бо в історії життя і смерті Ісуса — нагадування людству про найважливіші моральні істини, що зберігають саме існування людства. Ось чому вчення Ісуса таке важливе й потрібне всім.