Вы здесь: Главная > Шкільні твори > І. А. Кочерга та його славнозвісна історична п’єса “Ярослав Мудрий”

І. А. Кочерга та його славнозвісна історична п’єса “Ярослав Мудрий”

Іван Антонович Кочерга — драматург, і світогляд митця формувався поступово, увесь вільний час Іван Кочерга віддавав театрові, він самостійно поглиблював свої знання з історії, мистецтва, літератури, філософії. У 1904 році молодий І. Кочерга заявив про себе як театральний критик. У чернігівських газетах він публікував рецензії та статті. У 1910 роді створена перша п’єса російською мовою «Песня в бокале». У 1925 році пише першу п’єсу українською мовою «Фея гіркого мигдалю», а в 1927 році драматург створив історичну драму «Алмазне жорно». Звернення до давніх історичних подій знайшло своє відображення у драматичній поемі «Свіччине весілля» (1935). Під час війни І. Кочерга продовжував активну творчу діяльність.

Він редагував журнал «Театр», потім газету «Література і мистецтво», писав публіцистичні та наукові статті, створив п’єсу «Ярослав Мудрий» у 1944 році. Вистава цього драматичного твору пройшла у Харківському драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка. Пізніше була відзначена Державною премією 1948 року. У кожному творі — народний дотеп і книжний архаїзм, ніжна ліричність і тостра сатира, пишномовні церковнос-лов янізми і пестливі звороти. Краса мови драматурга — в її афористичності, точному слововживанні.

Коли була написана драма? Іван Кочерга розпочав роботу над «Ярославом Мудрим» ще перебуваючи в евакуації, а завершив після повернення до визволеного Києва у 1944 році. Це позначилось і на авторському задумі, і на сюжеті драми, бо бачив страшні руїни і згарища, людські бідування, з перших уст чув розповіді про мужність і відвагу наших людей, їх прагнення до миру і спокою на рідній землі. Іван Кочерга змальовує героїчну добу, коли наші пращури боролись за єдність Київської Русі, за її розвиток і процвітання. Саме в період 1030-1036 рр. князю Ярославу вдалося втихомирити на деякий час князівські міжусобиці та приборкати зовнішніх ворогів — половців. Тому проблема миру як запоруки процвітання держави і народу стає головною для князя.

Драматург возвеличує священні почуття патріотизму народу, його боротьбу за зміцнення Київської держави, готовність стати на захист рідної землі. Це «нелегке і часом болісне шукання правди і мудрості життя разом з народом і на користь вітчизни», — напише пізніше у передмові до твору І. Кочерга.

Як можна розкрити зміст слів Ярослава Мудрого: «Раніш закон, а потім благодать»? У цей короткий вислів вклались складність життя Ярослава, суперечливість доби. Щоб між людьми запанували взаєморозуміння і злагода, необхідно створити в державі порядок, непорушний мир, підкорити особисті інтереси загальнодержавним. А зробити це не так просто. Бо, Державне поле треба корчувать, Щоб виросла на ньому благодать. За часів князювання Ярослава з’явився широкий прошарок освічених людей, серед яких — відомі літописці, перші письменники та історики східнослов’янського світу Никон, Нестор, Іларіон. Саме в ней час був укладений перший звід законів давньоруської держави — «Руська правда».

Головний герой твору не тільки спирається на підтримку народу, а й вчиться у нього. Люди люблять Ярослава незважаючи на те, що він буває і жорстоким, бо «мир і труд — це благо основне». Династійні зв’язки ввели Київську Русь в річище європейської політики і зробили Київ одним із міжнародних центрів, де перехрещувались різні культурні течії. Швеція, Візантія, Франція, Німеччина, Норвегія, Данія, Польща, Англія — країни, з якими Ярослав мав родинні зв’язки.

Подобные записи