Левитан. «Золота осінь» (твір по картині)

У історію російського живопису Ісаак Ілліч Левитан увійшов передусім як пейзажист. Левитан — творець так званого «пейзажу настрою». Художник умів дуже тонко передати різноманітність стану природи, дати відчути усю привабливість навколишнього світу.
На картині «Золота осінь» ми бачимо березовий гай в мідно-золотому осінньому убранні. В глибині лугу втрачається річка, на лівому березі якої стоять стрункі біло-жовті берізки і дві осики із вже майже опалим листям. Вдалині видно червонясті гілки кущів. Земля укрита жовтіючою зів’ялою травою. А на правому березі річки — ряд ще зелених верб, які ніби чинять опір осінньому в’яненню. Річкова гладінь здається нерухомою і холодною. На поверхні води відбивається світле небо з білими хмарами. Осінній день, зображений художником, повний світла. У картині переважають життєрадісні світлі тони. Майже на лінії горизонту помітні контури далеких будов, лісу, полів, засіяних озиминою.
Пейзаж «Золота осінь» зображує саме ліричне з пір року. «Сумовита пора! очей очарованье! Приємна мені твоя прощальна краса», — так сказав про золоту осінь Олександр Сергійович Пушкін. Напевно, саме ці терміни повторював про себе Ісаак Левитан, працюючи над своїми знаменитими пейзажами. Художник розумів осінь передусім як свято фарб, як прощання з літом. Пейзаж цей не навіває сумних думок про майбутню довгу зиму. Адже в природі усе однаково прекрасно, і кожна з пір року має свою неповторну привабливість.
Дивлячись на картину «Золота осінь», глядач мимоволі переймається глибоким почуттям любові до рідної природи, що дарує нам незабутні хвилини високої насолоди прекрасним.