Вы здесь: Главная > Шкільні твори > Любов в творах І. А. Буніна

Любов в творах І. А. Буніна

ван Олексійович Бунин — тонкий лірик, здатний передати будь-які відтінки душевного стану. Майже усі твори його присвячені любові. Цикл «Темні алеї» є як би альбомом, в якому зібрані швидше не оповідання, а життєві замальовки. У них немає почуття закінченості, але все таки кожне — унікальна історія любові. У Бунина немає розповіді, яка б закінчувалася щасливо. Я вважаю любов великим щастям, що припало на долю людей. Тому мені не зрозуміла позиція автора. Він дарує героям лише хвилини насолоди, примушуючи платити за це дуже дорогою ціною. Можливо, Бунин вважає важливим показати читачеві не стільки саму любов, скільки ті почуття, які вона спричиняє за собою. Так, твори присвячені любові простій і звичайній, зі своїми пристрастями і переживаннями, але усе це передається автором через призму реального часу переломної епохи. У історіях письменника немає щасливих кінців, оскільки Бунин не бачить їх в житті. Адже коли рушиться усе навкруги, людина не може створити світу і в собі, а без цього неможливе щастя буття. Узяти хоч би розповідь «Темні алеї». Автор з усією правдивістю оповідає про любов величезною по своїй силі і, на жаль, нерівною по соціальному положенню закоханих. Проходять роки, і люди знову зустрічаються, але тепер їх об’єднують тільки теплі спогади. У «Сонячному ударі» ж любов тільки зародилася, перетворилася на пристрасть, але, на жаль, вона прийшла несвоєчасно, і люди, погравши в неї, розлучаються. Мені здається, що для Бунина головною трагедією людини є втрата любові, віра в неї. Але почуття залишає слід в душах, і не лише сумний.
Так що ж таке любов? Невже це знаряддя, яким доля учить людей життя, карає їх строго за помилки? На це питання важко відповісти.
Бунин створив прекрасний цикл оповідань, здатних затьмарити собою любовний роман. Нехай автор небагатослівний, але в конкретних фразах він виражає усі почуття, які не уміщалися б в томах. Взагалі, я вважаю, що любов кожна людина відчуває і сприймає по-своєму. Мені складно передати відчуття, випробувані після прочитання оповідань Бунина. Можливо, це через те, що я ще не доросла, а скоріш усього із-за безмірності теми. Головною особливістю творів Івана Олексійовича Бунина, яка притягує мене до його творів, я рахую різноманіття ситуацій, в які потрапляють герої. Це надає оповіданням більше реальності.