Мій друг Альоша (твір-замітка в газету)

У мене є друг Альоша, який з семи років займається боксом. Він набагато сильніше і вище мене. У нашому дворі хлопчики його не чіпають, але з усіма іншими задираються.
Одного разу увечері я повертався від бабусі, і в підворітті зустрів Шурку з гуртом. Вони відібрали у мене бабусині гостинці, розсипали пиріжки і стали підкидати їх ногами. Я кинувся на Шурку, забувши про страх. Просто я представив мою бабусю, яка простояла цілий день на кухні, скільки праці вона вклала в гостинець. На допомогу мені прийшов Алешка. Опам’ятався я тільки тоді, коли хлопченята розбіглися, а поряд зі мною возилися Шурка з Алешкой. Альоша тримав Шурку за комір, примовляючи, що чужу працю треба поважати, а хліб — берегти. Коли зареваний Шурка втік, ми мовчали, нам не потрібні були слова, ми один одного розуміли.