22 Фев 2015
Моя берізка
Щодня я прокидаюся від легенького постукування у вікно. Це будить мене красуня-берізка, струнка, висока, белокорая.
Я згадую, як одного весняного ранку дідусь приніс маленький саджанець із зламаними гілками. Зібравши інструмент, дідусь почав розмічати місце для ями, а я замішував в чавунці глиняний розчин. Дідусь між тим почав копати яму. Коли вона була готова, я, зануривши кореневище в глиняну купіль, опустив саджанець в ямку. Потім почав закидати її, а дідусь ніжно підтримував берізку, легенько підтрушуючи. Зробили красиву ямочку, полили деревце. Я щодня бігав до своєї берізки, наглядав, поливав. І вона прийнялася, зашуміла листочками.
Моє деревце — це радість і краса, цей гарний настрій і задоволення від праці.