Вы здесь: Главная > Шкільні твори > Основні ідейні мотиви ранніх творів М.Горького

Основні ідейні мотиви ранніх творів М.Горького

Перш ніж почати писати, я
ставлю собі три питання: що
хочу написати, як написати і
для чого написати.
А.М. Горький

Рання творчість А.М. Горького відмічена впливом романтизму. У спадщині будь-якого письменника щось може подобатися, а щось ні. Одно залишить байдужим, а інше приведе в захват. І це тим більше вірно для величезної і різноманітної творчості А.М. Горького. Ранні його твори — романтичні пісні і легенди — залишають враження зіткнення із справжнім талантом.
Красиві герої цих оповідань. І не лише зовні — вони відмовляються від жалюгідної долі служіння речам і грошам, їх життя має високий сенс. Герої ранніх творів А.М. Горького мужні і самоотверженны («Пісня про Сокола», легенда про Данко), вони прославляють активність, здатність діяти (образи Сокола, Буревісника, Данко). Одним з найбільш яскравих ранніх творів А.М. Горького є розповідь «Стара Изергиль» (1894). Написана розповідь з використанням улюбленої письменником форми обрамлення : легенда про Ларре, розповідь про життя Изергиль, легенда про Данко. Єдиним цілим три частини розповіді робить основна ідея — прагнення виявити істинну цінність людської особистості. І докором безкрилого, нудного життя людей, докором багатьом поколінням, без сліду зниклим з лиця землі, звучать слова старої Изергиль : «В житті, чи знаєш ти, завжди є місце подвигам. І ті, які… не розуміють життя, кожен захотів би залишити після себе свою тінь в ній. І тоді життя не пожирало б людей безслідно».
Ці слова прояснюють сенс легенди про Ларре, допомагають краще зрозуміти бунтівну душу Изергиль, і від них тягнеться ниточка оповідання до легенди про сміливця Данко. Стару Изергиль лякає доля Ларры, що відкидає трагічну тінь на її власне життя. Мотиви подвигу в ім’я народу не нові в російській літературі, але думка про те, що щасливою стає людина, що віддала життя за народ, — це було тим новим, що прозвучало в російській літературі напередодні XX, революційного століття.
Міщанство, обережне, сіре, рутинне, таке, що вічно боїться, «як би що не вийшло», що закривається у беликовский «футляр» або в нору премудрого піскаря, завжди стояло на шляху сміливих і гордих, гальмувало рух вперед. Саме його викриває Горький образом «обережної людини».
Але «обережна людина» прорахувалася — назавжди збереглася пам’ять про безсмертний подвиг Данко, і його серце заблискало тисячами іскр в красивій легенді, створеною людською фантазією, перед якою меркне сіра і буденна дійсність.
У 1895 році Горький пише свою «Пісню про Сокола». У контрастних образах Вужа і Сокола втілено дві форми життя : гниття і горіння. Щоб яскравіше показати мужність борця, автор протиставляє Соколові Вужа, що пристосовується, душа якого гниє в міщанській самозаспокоєності. Горький ухвалює нещадний вирок обивательсько-міщанському благополуччю: «Народжений повзати — літати не може».
У цьому творі Горький співає пісню «божевіллю хоробрих», затверджуючи його як «мудрість життя». Горький вважав, що з організацією «здорового народу — трудящого демократії» затвердиться особлива духовна культура, при якій стане «життя — радістю, музикою; праця — задоволенням». Ось чому на початку XX століття дуже часті визнання письменника про щастя «жити на землі», де повинне настати «нове життя в новому столітті».
Таке романтизоване відчуття епохи і виразила «Пісня про Буревісника» (1901). У цьому творі романтичними засобами була розкрита особа, що скидає застійний світ. В образі «гордого птаха» зосереджені усі дорогі авторові прояву почуттів : сміливість, сила, полум’яна пристрасть, упевненість в перемозі над мізерним і нудним життям. Буревісник сполучає в собі воістину небувалі здібності: злетіти увись, «пронизати» морок, призвати бурю і насолодитися нею, побачити і за хмарами сонце. А сама буря — як їх реалізація. Усюди і завжди А.М. Горький прагнув до відродження природою цих основ людського буття.
У ранніх романтичних творах Горького закладено і зафіксовано пробудження людської душі — найпрекрасніше, чому завжди поклонявся письменник. Любов до сильної особи, протистояння героїв і натовпи, ненависть до міщанського побуту, краса природи — ось основні ідейні мотиви ранніх творів письменника.