Пам’ятник Кобзареві в Харкові (твір-опис)

Пам’ятник Великому Кобзареві в Харкові був закладений в дні святкування 120-річчя з дня народження поета у березні 1934 року. Для будівництва пам’ятника на конкурсній основі був вибраний проект ленінградців — архітектора Лангбарда і скульптора Манизера. При створенні скульптури позували прославлені актори Харківського театру української драми. У роботах по спорудженню пам’ятника Шевченком брали участь близько двохсот робочих різних професій. Відкриття пам’ятника Кобзареві відбулося у березні 1935 року.
Пам’ятник Шевченка в Харкові є багатофігурною скульптурною композицією. На вершині п’єдесталу — фігура поета, а навкруги, вгору по спіралі, — шістнадцять бронзових фігур. Таке розташування скульптур — вдала знахідка творців пам’ятника. Воно символізує шлях розвитку України. Нижні фігури утілюють історичну долю пригніченого українського народу : це виснажений селянин, що лежить, і молода жінка з немовлям на руках — шевченківська Катерина. Трохи вище — селянин з косою в руках, готовий виступити проти тих, що пригноблюють. Дві наступні фігури символізують зріючий протест: одна з них сидить з пов’язаними руками, а друга, стоячи на повний зріст, розриває пута рабства. Ще одна фігура зображує людину, що підводиться з колін, готову звільнитися від важкого тягаря — млинового жорна. За задумом авторів проекту, ці фігури визначають життя українців до початку організованого революційного руху. Далі — фігура немолодого солдата із записником за халявою чобота. Це — Тарас Григорович Шевченко в посиланні. Фігура Кобзаря ділить багатофігурну скульптурну композицію навколо п’єдесталу на дві частини. Потім ми бачимо вже не лише селян, але і робітників. Одна з фігур зображує робітника, що піднімає із землі прапор. Це символ тимчасових невдач революційного руху. Ось вже на допомогу селянам і робітникам приходять солдати, матроси, комісари, що мають досвід в політичній боротьбі і військовій справі. Фігури розташовуються по спіралі все вище і вище. І на останньому ступені — суцільна скульптурна група, що зображує дівчину з книгою в руках, шахтаря, що тримає прапор, і українського селянина в широкополому капелюсі. Кобзар стоїть на вершині п’єдесталу, трохи схиливши голову і зробивши як би крок вперед. Поет немов хоче пройти по вільній Україні, дізнатися в обличчя кожного з нас. Пам’ятник Тарасу Григоровичу Шевченку в Харкові по праву вважається одним з найбільш вдалих і величних пам’ятників Кобзареві.