Вы здесь: Главная > Шкільні твори > Професія мого батька (твір-опис)

Професія мого батька (твір-опис)

У нашому класі пройшов конкурс на кращий твір про хліб. Учителька попросила кожного обов’язково розповісти, як у їхніх родинах бережуть хліб. Переможця чекала нагорода: коровай просто з жару. Але найприємніше, що він буде вручений на хлібозаводі, куди ми мали піти на екскурсію. Пекарем там працює мій батько.

Я дуже хвилювався, чекаючи екскурсії. Вперше в житті я повинний був побачити батька на робочому місці. Вдома батьки охоче розповідають про свою роботу. Я знав, що батька на заводі поважають, що він пекар з великим стажем; спечений ним хліб не залежується на прилавках, його швидко розкуповують.

І от настав довгоочікуваний день. На прохідній заводу нас зустрів мій батько. У білосніжному халаті й такій само шапочці він нагадував лікаря. Батько — начальник зміни й відповідає за всю роботу, пов’язану з випіканням хліба. Зрозуміло, хто краще його може показати виробництво?

Багато робіт на хлібозаводі механізовано. Ми бачили, як тісто замішується, як його поділяють на шматки рівної ваги. Потім шматки тіста укладають у металеві форми, змазані рослинною олією. Так виходить фермовий хліб, або, як кажуть покупці, «цеглинка». Але побачили ми й закруглені шматки тіста, які потім перетворювалися в пишні короваї. Після випікання хліб остигає, його укладають у лотки і вантажать у спеціальні машини для доставки до магазину.

Як і було обіцяно вчителькою, авторам кращих творів про хліб були вручені призи — пишні короваї. Серед тих, хто одержував нагороду, був і я. Мені приємно було прийняти хліб з рук батька. «А чи знаєте ви, скільки людей трудилися, щоб вийшли ці короваї? — запитав батько. — їх багато. Тут і селяни, які виростили пшеницю, і мукомоли, що переробили зерно в борошно, і, звичайно, пекарі, чию роботу ви сьогодні бачили».

…Короваї пахнули так апетитно, вони мали таку засмажену хрустку скоринку, що стало зрозуміло: додому їх не донести. Вирішили по-братерському поділити короваї між усіма учасниками екскурсії і відразу пригоститися.

Нам поставили на стіл блюдо із соняшниковою олією. Тут же, на столі, стояла сільничка. Ми вмочували хліб в запашну олію, посипали сіллю апетитні шматки і насолоджувалися.

Я думаю, ніхто з хлопців не їв дотепер такого смачного хліба.