Вы здесь: Главная > Шкільні твори > Рецензія на повість Бориса Васильєва «А зорі тут тихі» (1 варіант)

Рецензія на повість Бориса Васильєва «А зорі тут тихі» (1 варіант)

(1 варіант)

Багато книг на світі, усіх їх за життя мені не перечитати. Але я хочу розповісти про твір, де торкнулася проблема, що глибоко хвилює мене, — проблема війни. Борис Васильєв — один з авторів творів про Велику Вітчизняну війну. Він народився і жив в Смоленську. Але почалася війна, і він в рядах добровольців вирушає на фронт. Пройшовши війну з початку і до кінця, Васильєв виніс з фронту головні думки і ідеї своїх майбутніх творів, написаних в сімдесяті роки. Одним з творів «лейтенантської прози» є повість Бориса Васильєва «А зорі тут тихі…».

У цій повісті Васильєв описує життя і загибель п’яти девушек-зенитчиц. Що прийшли на війну із власної волі, майже не уміли стріляти, вони гинуть від рук фашистської розвідки, захищаючи себе і Батьківщини. Жінки і дівчата, зовсім юні і молоді, війна не ставить меж віку і поли, тут усе і кожен — солдат. У тилі були німці, і кожен солдат відчував свій борг перед Батьківщиною. Зупинити і знищити ворога за всяку ціну. І вони зупинять його, але ціною свого життя. Оповідання ведеться від імені коменданта роз’їзду Васкова. Уся повість побудована на його спогадах. У рамках післявоєнного часу йде оповідання про минулі жахи нелюдяної війни. І це відіграє важливу роль в ідейно-художньому сприйнятті повісті. Ця повість написана людиною, що побувала і пройшла усю війну, тому уся вона написана правдоподібно і захоплююче, з яскравим виділенням усіх жахів війни. Свою повість автор присвячує моральній проблемі формування і перетворення характеру і психіки особи в умовах війни. Наболіла тема війни, несправедливої і жорстокої, поведінка різних людей в її умовах показана на прикладі героїв повісті. У кожного з них своє відношення до війни, свої мотиви боротьби з фашистами, окрім основних, і усі вони різні люди. І саме цим солдатам, молодим дівчаткам, належить проявити себе в умовах війни; комусь уперше, а комусь і немає. Не усі дівчата проявляють героїзм і мужність, не усі залишаються твердими і стійкими після першого бою, але усі дівчата гинуть. Тільки старшина Басків залишається в живих і доводить виконання наказу до кінця.

Тема війни актуальна у будь-який час, тому що там гинуть люди. І автор за допомогою свого таланту і майстерності зміг довести ще раз її актуальність. Усі тяготи, несправедливості і жорстокості автор описує з неповторною простотою і стислістю. Але це не шкодить сприйняттю повісті. Сцени з життя дівчат місткі і короткі, але дають повне уявлення про кожну героїню, У своїх героях автор показує різні типи людей, їх поведінку, і це у Васильєва, на мій погляд, виходить особливо добре. Васильєв не просто письменник, а письменник-психолог. І цьому він вчився не по книжках, а саме життя, точніше, війна навчила і допомогла розуміти психологію людей.

Прочитавши твір Бориса Васильєва, мені здається, кожен не раз ще замислиться про війну з її безглуздям і наслідками. Цей твір повинен залишити незабутнє враження у сучасного покоління, щоб кожен замислився про те, щоб війна не повторилася. Після прочитання «А зорі тут тихі…» мені здалося, що я сама разом з дівчатами побувала у бойових умовах, бачила ворога і загибелі зенитчиц. Це ще раз підкреслює майстерність письменника. На мій погляд, твір написаний цікаво і переконливо, усе правдиво і природно. Кожна деталь, починаючи з опису роз’їзду, лісу, доріг і закінчуючи героями і сценами їх загибелі, важлива для єдиного, цілого сприйняття повісті. І Борис Васильєв, мені здається, ніде не перебільшив.

Я не можу сказати, що ця книга моя найулюбленіша. Одну, найулюбленішу книгу дуже важко виділити з різноманіття книг. Я вважаю, що твір написаний на високому рівні, просто і доступно для будь-якого читача. У наш неспокійний час такі твори просто потрібні, тому мені і хотілося розповісти про одне з них. Саме майстерність таких письменників, як Васильєв, розкриває і підкреслює нелюдяність війни. І мені здається, що такі твори, як повість «А зорі тут тихі…»актуальні і звучать як застереження нам.