Вы здесь: Главная > Шкільні твори > Романтичний характер ранньої творчості Тараса Шевченка

Романтичний характер ранньої творчості Тараса Шевченка

Літо 1840 року було вирішальним у житті Тараса Шевченка. Вийшла його перша книжка поезій — «Кобзар». Критичні відгуки були різними, їх було багато, та всі вони зійшлись на визнанні великого поетичного хисту Шевченка. І справді, навіть перші його романтичні поеми «Тополя», «Причинна», «Тарасова ніч» — це чудові, художньо довершені твори.
Причинна і Тополя. Дві трагічні дівочі долі. Дівчину-сироту розлучили чужі люди з коханим, і вона стала причинною. У страшну буряну ніч блукає вона біля гаю, виглядаючи козаченька молодого. Буря душевна, що позбавляє дівчину розуму, зіставляється з бурею над нічним Дніпром. Особливістю ранніх романтичних творів Шевченка є те, що образи їхні сягають своїм корінням у глибини народної творчості. Навіть фантастичні образи русалок відтворені так, як уявляв їх народ: це покритки та діти покриток, які були на землі скривджені людьми. А тема вірного, єдиного на все життя великого кохання — основна в українському фольклорі. Не може жити без милого дівчина, та й козак, впізнавши в мертвій, залоскотаній русалками дівчині свою кохану, у відчаї розбиває собі голову об дуб.
Одинока тополя, що росте в широкому полі… Це одинока жіноча доля, яку гне вітер до самого долу. Дівчина знає, що не навчиться більше її серце любити, належить воно козаченьку, що загинув у чужих степах. І перетворюється вона на тополю, щоб не виходити заміж за нелюба.

Не вернулася додому,
Не діждала пари —
Тонка, тонка та висока,
До самої хмари.

Реальні картини козацької вольниці, повстань українського народу проти польських поневолювачів знайшли романтичне оспівування в поемах «Тарасова ніч», «Гамалія», «Гайдамаки». Шевченко створює романтичні, яскраві образи легендарних ватажків народних повстань: Тараса Трясила, Наливайка, Залізняка, Ґонти. Як і в романтичних поемах про жіночу долю, авторська оцінка подій повністю збігається з народною. Матеріали його поем — це спогади старих людей, зокрема діда Івана, ще живих гайдамаків, пісні кобзарів.
Ранній романтичній творчості Шевченка, нарівні з фантастичною таємничістю, притаманна і висока народність, правдивість, інтерес до історії рідного краю.