Прислів’я — найдавніша творчість народу. В них — наймудріші думки, їх треба розуміти, бо вони лежать не зовсім на поверхні. Ось прислів’я про вересень. Це перший місяць осені, назва його походить від рослини вереса, що росте в Поліссі і найпишніше цвіте саме у цьому місяці.
Квітне верес. Та ми не всі його бачимо. А от яблука рум’яні, виноград яскраво-зелений, жовтий, синій, аж чорний, груші з рожевими бочками, кавуни у смужку світло-зелену і темно-зелену, майже білі — а розміри які хочеш! Такі ласощі у вересні всі бачать, всі знають і майже всі їдять досхочу. Ну, може, хтось захоплюється яблуками, а когось приваблюють свіжі овочі: я от сиру молоду капусту у вересні найбільше люблю, а мама — янтарну моркву в будь-якому вигляді! А які страви на столі у вересні можна покуштувати! Що смачні, що красиві!
Щось дозріло раніше, може, й у червні, наприклад суниці. Щось рожевіло, червоніло в липні-серпні: вишні, абрикоси тощо. Та все, як у віночок, збирається у вересні: на городі, в саду, на базарі. Такого розмаїття живих фруктів та овочів немає жодної іншої пори, жодного місяця. Відомо, що про красиве обличчя говорять: «Гарне та рум’яне». Ось вересень — це рум’янець року, найкрасивіших кольорів природи сповнений!