Вы здесь: Главная > Шкільні твори > Сатира Н.В. Гоголя (2)

Сатира Н.В. Гоголя (2)

У 1852 р. після смерті Гоголя Некрасова написав прекрасний вірш яке може бути епіграфом до усієї творчості Гоголя : «Живлячи ненавистю груди, вуста озброївши сатирою, проходить він тернистий шлях зі своєю караючою лірою». У цих рядках, здається, дано точне визначення сатири Гоголя адже сатира — це зле, саркастичне висміювання не просто загальнолюдських недоліків, але і соціальних вад. Це сміх не добрий іноді «крізь невидимі світу сльози», тому що (а так вважав Гоголь) саме сатиричне осміяння негативного в нашому житті може служити до його виправленню. Сміх — ця зброя, гостра, бойова зброя, при допомозі якого письменник усе життя боровся з «мерзенностями російською дійсності».
Великий сатирик розпочав свій творчий шлях з опису побуту, устоїв і звичаїв милої його серцю України, поступово переходячи до опису усій величезній Русі. Нічого не вислизнуло від уважного ока художника : ні вульгарність і дармоїдство поміщиків, ні підлість і нікчемність обивателів.
«Миргород», «Арабески», «Ревізор», «Одруження», «Ніс», «Мертві душі» — їдка сатира на існуючу дійсність. Гоголь став першим з російських письменників, в творчості яких отримали яскраве віддзеркалення негативні явища життя. Белинский називав Гоголя главою новою реалістичної школи: «З часом виходу у світ «Миргорода» і «Ревізора» російська література прийняла абсолютно новий напрям». Критик вважав що «досконала істина життя в повістях Гоголя тісно з’єднується з простотою сенсу. Він не лестить життю, але не обмовляє її; він радий виставити назовні усе, що є в ній прекрасного, людського, і в те ж час не приховує нітрохи і її неподобства».
Письменник-сатирик, звертаючись до «тіні дрібниць», до «холодних, роздроблених повсякденним характерам», повинен мати тонке почуття міри художнім тактом, пристрасною любов’ю до природи. Знаючи про важкий, суворий терен письменника-сатирика, Гоголь все ж не відрікся від нього і став ним, узявши девізом своєї творчості наступні слова: «Хто ж, як не автор, повинен сказати святу правду»! Тільки істинний син батьківщини міг в умовах миколаївській Росії наважитися вивести на світло гірку правду, щоб сприяти своєю творчістю розхитуванню феодально-кріпосницького будуючи, тим самим сприяючи руху Росії вперед.
У «Ревізорові» Гоголь «зібрав в одну купу усе погане в Росії», вивів цілу галерею хабарників, казнокрадів, неуків, дурнів, брехунів і тому подібне. У «Ревізорові» усе смішно: сам сюжет, коли перша особа міста приймає за ревізора із столиці пустомелю, людину «з незвичайною легкістю в думках», перетворення Хлестакова з боязкого «елистратишки» в «генерала» (адже оточення приймає його саме за генерала), сцена брехні Хлестакова, сцена освідчення в коханні відразу двом пані, і, звичайно ж розв’язка і німа сцена комедії.
Гоголь не показав у своїй комедії «позитивного героя». Позитивним початком в «Ревізорові», в якому утілився високий моральний і громадський ідеал письменника, що лежить в основі його сатири, став «сміх» єдина «чесна особа» в комедії. Це був сміх, писав Гоголь, «який увесь излетает зі світлої природи людини… тому що на дні її ув’язнений джерело, що вічно б’є, його, який поглиблює предмет, примушує виступити яскраве те, що прослизнуло б, без проникної сили якого дрібниця і порожнеча життя не налякали б так людину».
Сатирично зображуючи дворянство і чиновницьке суспільство, нікчемність їх існування, паразитизм, експлуатацію народу, Гоголь нескінченно любить рідну країну і її народ. Зла сатира служить саме цій великій любові.
Засуджуючи усе погане в громадському і державному строе Росії, автор прославляє її народ, сили якого не знаходять собі виходу в кріпосній Русі. З глибокою любов’ю пише Гоголь про народ. Тут вже немає тієї, що викриває сатири, тільки прослизає смуток про деякі сторони життя народу породжених кріпацтвом. Письменникові властивий оптимізм, він глибоко вірить в світле майбутнє Росії. Завершити роботу хотілося б рядками Некрасова :
З усіх боків його клянуть І тільки труп його побачивши Як багато зробив він, зрозуміють І як любив він, ненавидячи.

Подобные записи