Сенс назви роману «Війна і мир»

На перший погляд може здатися, що роман «Війна і світ» названий саме так тому, що в нім відбиваються дві епохи життя російського суспільства початку XIX століття : період воєн проти Наполеона 1805—1814 роки і мирний період до і після військового часу. Проте дані аналізу літературознавства і лінгвістичного дозволяють зробити деякі істотні уточнення.
Річ у тому, що на відміну від сучасного росіянина мови, в якій слово «світ» є омонімічною парою і означає, по-перше, стан суспільства, протилежний до війни, і, по-друге — людське суспільство взагалі, в російській мові XIX століття існували два написання слова «світ» : «світ» — стан відсутності війни і «мiр» — людське суспільство, община. У назву роману в старому написанні входила саме форма «мiр». З цього можна було б зробити висновок, що роман присвячений передусім проблемі, яка формулюється таким чином : «Війна і російське суспільство». Проте, як було встановлено дослідниками творчості Толстого, в друк назва роману потрапила не з написаного самим Толстым тексту. Втім, той факт, що Толстой не виправив не погоджене з ним написання, говорить про те, що обидва варіанти назви письменника влаштовували.
Насправді, якщо зводити пояснення назви до того, що в романі має місце чергування частин, присвячених війні, з частинами, присвяченими зображенню мирного життя, то виникає багато додаткових питань. Наприклад, чи можна рахувати зображення життя в тилі ворога безпосереднім зображенням стану світу? Чи чи не буде правильним називати війною нескінченні розбрати, супутні ходу життя дворянського суспільства?
Проте нехтувати подібним поясненням все ж не можна. Толстой дійсно зв’язує назву роману із словом «світ» в значенні «Відсутність війни, розбратів і ворожнечі між людьми». Свідоцтвом тому являються епізоди, в яких звучить тема засудження війни, виражається мрія про мирне життя людей, такі, наприклад, як сцена вбивства Петі Ростова.
З іншого боку, слово «світ» в творі явно має значення «суспільство». На прикладі декількох сімей в романі показано життя усієї Росії в той важкий для неї період. Крім того, Толстой детально описує життя найрізноманітніших шарів російського суспільства : селян, солдатів, патріархального дворянства (сім’ю Ростових), родовитих російських аристократів (сім’я Болконских) і багатьох інших.
Круг проблем роману дуже широкий. У нім розкриті причини невдач російської армії в походах 1805—1807 років; на прикладі Кутузова і Наполеона показана роль окремих осіб у воєнних подіях і в історичному процесі взагалі; розкрита велика роль російського народу, що вирішив результат Вітчизняної війни 1812 року, і т. д. Це теж, безумовно, дозволяє говорити про «громадське» значення назви роману.
Не варто забувати і про те, що слово «світ» в XIX столітті використовувалося і для позначення патріархально-селянського суспільства. Ймовірно, Толстой враховував і це значення.
І нарешті, світ для Толстого — синонім слова «всесвіт», і не випадково роман містить велику кількість міркувань загального філософського плану.
Таким чином, поняття «світ» і «мiр» в романі зливаються воєдино. Ось чому слово «світ» в романі набуває майже символічного значення.