Вы здесь: Главная > Шкільні твори > Тема свободи і вигнання в творчості М.Ю. Лермонтова

Тема свободи і вигнання в творчості М.Ю. Лермонтова

 

У віршах М. Ю. Лермонтова «Хмари» і «Три пальми» особливо гостро відчувається самотність від володіння свободою. А що таке свобода?
Можливо, ця незгода з тим, що тебе оточує; можливо, холодний і тверезий погляд на суспільство і незгоду жити, як усе, думати, як усе здійснювати вчинки, як усе. Це свобода мислити, свобода діяти свобода мріяти і літати. М. Ю. Лермонтов порівнює себе з хмарами- мандрівниками, але якщо хмари мчаться над просторами безцільно, куди жене вітер, то поета мчить изгна- ние. Поет перераховує причини, які можуть виганяти вільного: Хто ж вас жене: чи долі рішення? Чи заздрість таємна? Злість чи відкрита? Чи на вас обтяжує злочин? Чи друзів наклеп отруйний? Але немає відповіді, і поет розуміє, що тільки нудьга і внутрішній холод женуть хмари, а це, по-моєму, не свобода, а животіння.
Східна оповідь «Три пальми» також пронизано свободою, тільки три пальми і струмок не оцінили її: І стали три пальми на бога ремствувати: «На те чи ми народилися, щоб тут в’янути? Без користі в пустелі росли і цвіли ми Коливаються вихором і спекою палимы, Нічий прихильний не радуючи погляд?. Не прав твій, об небо, святий вирок»! Мені здається, що М. Ю. Лермонтов хотів тут розкрити почуття забуття, занедбаності і відчаю від невостребо- занности. Бог почув обурення оазису, тут же з’явився великий і яскравий караван, гості угамували спрагу студеною водою із струмка, відпочили в тіні пальм, а до вечора, коли сутінок на землю впав, по коренях пружним сокира засту-чал, і пали без життя вихованці століть»! Насолодившись теплом вогнища на ранок караван відправився в дорогу. І услід сумним на грунті безплідному Виднівся лише попіл сивої і холодный.,. …І нині усе дико і порожньо кругом — Не шепочеться листя з гримучим ключем: Марно пророка про тінь він просить — Його лише пісок розжарений заносить… Чому постраждали пальми і струмок який висохне? Тому що завжди треба цінувати свободу, тому що ніхто з боку її не оцінить, швидше, знищить або покалічить. Внутрішня свобода має бути таємницею однієї людини, а не показним надбанням усього суспільства.