Вы здесь: Главная > Шкільні твори > Трилогія Л.Н.Толстого «Дитинство. Отроцтво. Юність»

Трилогія Л.Н.Толстого «Дитинство. Отроцтво. Юність»

Як і усі твори Л.Н.Толстого, трилогія «Дитинство. Отроцтво. Юність» явилася, по суті, втіленням великої кількості задумів і починів. В ході роботи над твором письменник ретельно відточував кожну фразу, кожну сюжетну комбінацію, намагався підпорядкувати усі художні засоби чіткому наслідуванню загальної ідеї. У тексті толстовських творів важливо усе, дрібниць немає. Кожне слово спожите не випадково, кожен епізод продуманий.
Головною метою Л.Н.Толстого стає показ розвитку людини як особи в пору його дитинства, отроцтва і юності, тобто в ті періоди життя, коли людина якнайповніше відчуває себе у світі, свою нерозривність з ним, і потім, коли починається відділення себе від світу і осмислення його довкілля. Окремі повісті складають трилогію, дія ж в них відбувається згідно з ідеєю, спочатку в садибі Иртеньевых («Дитинство»), потім світ значно розширюється («Отроцтво»). У повісті «Юність» тема сім’ї, удома звучить у багато разів приглушеннее, поступаючись місцем темі взаємин Николеньки із зовнішнім світом. Не випадково із смертю матері в першій частині руйнується гармонія стосунків в сім’ї, в другій — помирає бабуся, відносячи з собою величезну моральну силу, і в третій — папа повторно одружується на жінці, у якої навіть посмішка завжди однакова. Повернення колишнього сімейного щастя стає абсолютно неможливим. Між повістями існує логічний зв’язок, виправданий передусім логікою письменника : становлення людини хоч і розділяється на певні стадії, проте безперервно насправді.
Оповідання від першої особи в трилогії встановлює зв’язок твору з літературними традиціями того часу. Крім того, воно психологічно зближує читача з героєм. І, нарешті, такий виклад подій вказує на деяку міру автобіографічності твору. Втім, не можна сказати, що автобіографічність стала найбільш зручним способом утілити деякий задум в творі, оскільки саме вона, судячи з висловлювань самого письменника, не дозволила здійснити первинну ідею. Л.Н.Толстой замислював твір як тетралогію, тобто хотів показати чотири етапи розвитку людської особистості, але філософські погляди самого письменника в ту пору не укладалися в рамки сюжету. Чому ж все-таки автобіографія? Річ у тому, що, як сказав Н.Г.Чернышевский, Л.Н.Толстой «надзвичайно уважно вивчав типи життя людського духу в самому собі», що давало йому можливість «написати картини внутрішніх рухів людини». Проте важливе те, що в трилогії фактично два головні герої : Николенька Иртеньев і доросла людина, що згадує своє дитинство, отроцтво, юність. Зіставлення поглядів дитини і дорослого індивіда завжди було об’єктом інтересів Л.Н.Толстого. Та і дистанція в часі просто потрібна: Л.Н.Толстой писав свої произ- ведення про усе, що в даний момент його хвилювало, і означає в трилогії повинне було знайтися місце для аналізу російського життя взагалі.
Кожна глава містить в собі певну думку, епізод з життя людини. Тому і побудова усередині глав підпорядкована внутрішньому розвитку, передачі стану героя. Довгі толстовські фрази пласт за пластом, рівень за рівнем зводять вежу людських відчутті, переживань. Своїх героїв Л.Н.Толстой показує в тих умовах і в тих обставинах, де їх особа може проявитися найяскравіше. Герой трилогії виявляється перед лицем смерті, і тут усі умовності вже не мають значення. Показуються взаємини героя з простими людьми, тобто людина як би перевіряється «народністю». Маленькими, але неймовірно яскравими вкрапленнями в тканину оповідання вплетені моменти, в яких йдеться про те, що виходить за рамки розуміння дитини, що може бути відомо героєві тільки за розповідями інших людей, наприклад війна. Зіткнення з чимось невідомим, як правило, обертається майже трагедією для дитини, і спогади про такі миті спливають в пам’яті передусім в хвилини відчаю. Приміром, після сварки з St.-Jerome. Николенька починає щиро вважати себе незаконнонародженим, пригадавши обривки чужих розмов.
Зрозуміло, Л.Н.Толстой майстерно використовує такі традиційні для російської літератури прийоми подачі характеристики людини, як опис портрета героя, зображення його жесту, манери поведінки, оскільки усе це — зовнішні прояви внутрішнього світу. Надзвичайно важлива мовна характеристика героїв трилогії. Вишукана французька мова хороша для людей comme il faut, суміш німецького і ламаного російського мов характеризує Карла Иваныча. Недивний і той факт, що задушевна розповідь німця написана по-російськи з окремими вкрапленнями німецьких фраз.
Отже, ми бачимо, що трилогія Л.Н.Толстого «Дитинство. Отроцтво. Юність» побудована на постійному зіставленні внутрішнього і зовнішнього світу людини. Головною метою письменника, безумовно, був аналіз того, що ж складає суть кожної людини. І в майстерності здійснення такого аналізу, на мій погляд, Л.Н.Толстой не знає рівних.