Вы здесь: Главная > Шкільні твори > Українське село 20-х років у п`єсах М. Куліша

Українське село 20-х років у п`єсах М. Куліша

Село! І серце одпочине.
Село на нашій Україні —
Неначе писанка, село,
Зеленим гаєм поросло…
Сам Бог витає над селом!
Тарас Шевченко

Ці слова Тараса Шевченка про красу українського села звучать гіркою іронією у згадках про це ж «село-писанку» 20-х років минулого століття, змальоване в творах найвизначнішого українського драматурга XX ст. Миколи Куліша. Драматург створив своєрідну «селянську трилогію».
Першою п’єсою М. Куліша, в якій змальовувалося життя українського села, була драма «97». В ній розповідається про трагедію дев’яноста семи незаможників, що гинули з голоду на селі, десь далеко від революційних штабів. Твір вражає суворою правдивістю; у ньому «була не дрібненька правдочка подібності, а велика правда реальності, правда життя, правда ідейності».
У п’єсі автор показує, як відділяли церкву від держави, а школу від церкви, як перетворювали собори на клуби, зерносховища і стайні, як втрачалися істинні цінності, як перекреслювалося те, в що люди вірили віками, чим жили, як забувається загальнолюдька мораль.
Але найбільш жахливим є змалювання голоду, від якого один & одним вмирали люди: «Мати померла й батько… А сьогодні дід вночі тікай, кажуть, закурили — і вмерли», — так розповідає Вася.
У той час, коли Гиря в церкві всіх, крім безбожників, годує вареним ячменем, Мусій Копистка, знаючи, що Вася не дійде до міста, помре п дорозі, пропонує хлопцеві: «Знаєш, синок… я тебе смаженою гавою годуватиму, а ти мене за це букваря довчи». Страшну, жорстоку правду про голод відтворює Микола Куліш у драмі. Як страшно стає, коли читаємо про те, як Орина з Ларивоном поїли мертвих дітей… Здається, нічого жахливішого бути на може.
Друга п’єса Куліша про село — «Комуна в степах». У ній з відвертою сатиричністю постає питання «бути чи не бути комуні?. Чи можуть здійснитися мрії про нове щасливе життя? І в результаті — в селі «самі бур’яни, хати не білені… в’яне, сохне людський дух.»
У п’єсі «Прощай, село» показано селян, що намагаються відмовитися від комуни, жити самостійно. Цією п’єсою Микола Куліш мав намір завершити розповідь про історичні шляхи українського селянства. Однак проблеми села хвилювали його і пізніше. Так, у «Вічному бунті» є епізоди сільського життя, а один з останніх творів, кіносценарій «Парижком», цілком присвячений селу.
П’єси Миколи Куліша показують наслідки радянської влади в селі.