Вы здесь: Главная > Шкільні твори > Улюбленець родини

Улюбленець родини

Кілька років тому батько приніс додому маленьке, немічне, дрижаче від холоду кошеня. Подивитися на нового члена родини поспішили бабуся, матуся, молодша сестра. Усі вони почали клопотатися про створення найкомфортніших умов для цієї переляканої живої істоти. Бабуся пожертвувала під підстилку свою маленьку подушечку, мати налила в блюдце молока, сестричка заходилася підбирати іграшки для кошеняти. Усім була робота.

Згодом Васька (так назвали ми кота) вже гордо походжав по кімнаті, знайомлячись із новим житлом. Його сіре хутро з темними смужками на спині та на кінчиках вух переливалося у світлі лампи. Зелені круглі очі із здивуванням зупинялися на тому чи іншому предметі. І до всього треба було торкнутися кошеняті лапкою із гострими кігтями.

Батько з усмішкою кинув на адресу тварини: «Нащадок нубійського кота». Виявляється, що у стародавньому Єгипті кішка користувалася неабиякою пошаною. П’ять тисяч років тому єгипетські фараони вивозили з Нубії — однієї з найдавніших країн Африки — котів. Поступово цих тварин стали обожнювати. За образу котів навіть могли стратити людину. З Єгипту нубійський кіт потрапив у Південно-Східну Азію, Південну Європу, Індію. Зустрівшись тут з лісовим диким котом, нубійський дав потомство, яке стало предками всіх сучасних свійських котів.

Васька став уже дорослим. Він відчуває нашу любов і доброту, даруючи радість спілкування.