Волелюбна лірика А.С. Пушкіна (2)

У ліриці А.С. Пушкіна існує множина тим, але можна виділити три головні теми: любов і дружба, призначення поета і поезії і волелюбна лірика. До волелюбної лірики відносяться такі твори, як ода «Вільність«, послання »До Чаадаеву«, »Свободи сіяльник пустинний«, »Арион« В глибині сибірських руд«.
На думку Пушкіна, свобода настане тільки тоді, коли закон стане над усе. Вже в 18 років Олександр Сергійович написав оду «Вільність». У першій строфі ми дізнаємося, про що далі писатиме поет у своїх віршах. По рядкам:
Хочу оспівати свободу світу На тронах уразить ваду.
Можна сказати, що Пушкін закликає людей до революції по рядку:
Повстаньте, пропащі раби.
Означає вже в молодості Пушкін знав, що прославлятиме свободу і не дотримуватиметься старих традицій.
Олександр Сергійович також розкриває тему свободи в посланні «До Чаадаеву».
У посланні Пушкін виражає прагнення боротися за свободу. Це доводять рядки:
Поки свободою горимо Поки серця для честі живі Мій друг, батьківщині присвятимо Душі прекрасні пориви.
Поет адресував цей твір до свого ліцейного друга — Чаадаеву, але послання носило і політичний характер.
«Свободи сіяльник пустинний» розкриває тему свободи. Але якщо подивитися Пушкін показує нам, що люди не готові у тому, щоб бути вільними.
Пасіться, мирні народи! Вас не розбудить честі клич До чого стадам дари свободи?
Їх повинно різати або стригти.
Пушкін був пов’язаний з декабристами. У нього було багато друзів- декабристів.
Один з них — Орлов. Поет пише вірш «В глибині сибірських руд»
для того, щоб декабристи, які були заслані, не зневірялися:
Зберігаєте горде терпіння Не пропаде ваша скорботна праця.
Він хотів сказати в цьому вірші, що знайдуться прибічники передових ідей і коли-небудь «. окови тяжкі ляжуть» і «. свободи Вас прийме радісно біля входу«.
Мені здається, що ми маємо бути вдячні Олександру Сергійовичу Пушкіну за те, що він оспівав свободу, хоча інші боялися цього. Він виражав вільно свої думки. На мою думку, кожна людина повинна перечитувати вірші Пушкіна, оскільки він допомагає зрозуміти усі почуття, властиві людині. Пушкін був правий, написавши у вірші «Пам’ятник» наступні рядки:
Слух про мене піде по усій Русі великій.
І довго буду тим люб’язний я народу Що почуття добрі я лірою будив Що в моє жорстоке століття прославив я свободу І милість до пропащих закликав.