Яким бачиться мені Омелян Пугачов в повісті А. С. Пушкіна «Капітанова дочка»

Один з головних героїв повести «Капітанова дочка» — проводир народного повстання Омелян Пугачов. У наш час можна почути багато толку з приводу цього повстання, і усі вони різні: одні схильні називати це визвольною боротьбою пригніченого народу, інші — а їх значно більше — просто поножовщиною, чистої води розбоєм. Я думаю, в пору Пушкіна відношення до Пугачова і повстання, яке він очолив, теж було двояким, поэтому-то воно і викликало непідробний інтерес поета. Пушкін вивчив багато документів, що стосуються Пугачова і його справ, прислухався до думки народу, і в результаті з’явилися два твори, присвячених цій людині: «Історія Пугачова» і «Капітанова дочка». Яким же з’являється перед читачем Омелян Пугачов в «Капітановій дочці»? Ось думка суто моє.
Уперше на сторінках повести ми знайомимося з Пугачовим (не знаючи при цьому, що це Пугачов), вже в другій главі. Пугачов — випадкова людина, Богом посланий Гриневу і Савельичу в «вожаті». Тільки завдяки ньому змогли наші герої дістатися до житла і перечекати завірюху. З цього епізоду можна упевнено сказати, що «вожатий» — людина бувала, далеко не боязкого десятка. Гринева уразила «тямущість його і тонкість чуття». Видатною здалася і зовнішність людини : «Зовнішність його здалася мені чудова: він був років сорока, росту середнього, худорлявий і широкоплечий. У чорній бороді його показувалася сивина; живі великі очі так і бігали. Обличчя його мало вираження досить приємне, але крутійське. Волоса були обстрижені в гурток; на нім була обірвана свитка і татарські шаровари». Мова «вожатого» насичена прислів’ями, приказками. А згодом ми дізнаємося про любов Пугачова до російських народних пісень. Це свідчить про його народні корені. Одним словом, Пугачев-«вожатый» здався мені дуже приємною, милою людиною».
Друга зустріч з Пугачовим (тепер уже проводирем народного повстання) відбулася у Белогорской фортеці, куди був спрямований на службу Гринев. Тут думка моє про Пугачова, як про милу, приємну людину помітно похитнулося: Пугачов цього разу — смертоубийца, з його вини гинуть вподобані нам батько і мати Маші Мироновой, прості, благородні люди, що з дитинства надавали величезне значення поняттю честі. Я не сказала, що моя думка про Пугачова радикально змінилася. Ні. І причиною цьому — вчинок Пугачова відносно Гринева і Савельича, який, окрім як благородним, ніяк не назвеш. Пугачов тут теж бачиться мені людиною честі, він не зміг нанести образу тому, хто колись зробив йому добро, хоч людина цей — його супротивник і заслуговує такої ж кари, що і інші супротивники Пугачова. Це побачення з Пугачовим у Петра Гринева було не останнім. Наступного разу він зустрівся з «бунтарем», коли їхав звільняти з полону Швабрина свою кохану Машу Миронову. Пугачов сам взявся супроводжувати молодого дворянина до Белогорской фортеці. По дорозі між ними зав’язалася розмова, з якої ми дізнаємося життєвий принцип цієї людини : «чим триста років харчуватися падаллю, краще за рази напитися живою кров’ю». Тобто чим жити довге життя в пригнобленні і неволі, краще прожити небагато, але вільною людиною, нікому не підкоряючись. На слова Гринева про те, що «жити вбивством і розбоєм означає… клювати мертвечину», Пугачов нічого не відповів і замислився. Така поведінка, на мою думку, говорить про те, що подібні думки, швидше за все, відвідували і Пугачова. У цій же розмові Пугачов, мудрий і сміливий вождь повстання, признається, що передчуває поразку піднятого ним бунту і свою страту.
Вустами Пугачова Пушкін тут висловив свою ідею — народне повстання закономірне, але воно не приведе до бажаних результатів, тому що «не приведи Бог бачити російський бунт, безглуздий і нещадний».
Отже, Пугачов — благородний і сміливий, але він і жорстокий.
Читаючи твір, так і хочеться схилитися до думки, що це позитивний герой, але тут же представляєш себе на місці подружжя Мироновых і сотень інших людей, яким не випало щастя подарувати Пугачову свого часу заячий кожушок, і починаєш розуміти, що той, хто бере на себе Боже право розпоряджатися людськими життями, навряд чи може бути позитивним.