Загальнолюдські цінності в п’єсі М. Горького «На дні». (2)

Одним з кращих творів Горького є п’єса «На дні». Вона соціально-філософського жанру і спрямована до загальнолюдських цінностей. Горький уперше підняв питання про людей «дна», як про прямий доказ злочину, що здійснюється над людиною.
Усі люди народжуються вільними і рівноправними. Вони повинні поступати у відношенні один одного у дусі братерства. У п’єсі «На дні» автор показує нам нелюдяність соціальних стосунків. У звичайній побутовій ситуації він утілив складні життєві проблеми.
Автор показує нам ту атмосферу, в якій знаходяться бідні люди. Жахлива бідність приводить в принизливе положення. Природно, що мешканці «дна» хочуть вибратися з цього положення, не хочуть принижувати свою людську гідність. Вони протестують проти жорстокого життя.
Усе це безпосередньо залежить від соціальних умов, від пануючої нерівності. Держава не давала можливості людям піднятися з цього «дна», не приймало в товариство бідних людей. Горький показує безправ’я низів.
Кожна людина протистоїть багатьом негативним діям. Мешканці «дна» мріють про краще життя і не бути приниженими і ображеними. Вони вірять в диво і борються з несправедливістю. Деякі з них від безвихідності кидають боротьбу і живуть так, як жили раніше, або кінчають життя самогубством. У цих людей кінчається надія добре жити, піти з «дна». Вони не вірять, що настане час, коли не буде беззаконня і усі люди будуть рівні між собою.
Громадське життя складне і багатогранне. Вона знаходиться в зміні. Темпи і масштаби цих змін можуть бути різними.
Суспільство влаштоване ненормально, і так не може тривати вічно. Думки про наближення першої російської революції народжувалися серед мешканців «дна».
Горький повстає проти пасивного погляду на життя, зручного для тих, хто сам не страждає. Він зважився сказати своїм сучасникам і нащадкам жорстоку правду. Тривожна дума про майбутнє Росії і про долі людства ніколи не залишала Горького.