Частина перша Степан стояв на палубі корабля, що плив до Києва по Дніпру, оглядав береги, прощався подумки з рідним селом, селами, що виднілися на березі. Він їде до великого міста, щоб учитись і жити, щоб здійсни ти свою давню мрію. Разом із ним їхали (далее…)
Серпень називають у народі вершиною літа. Зріють хліба. Під променем гарячого сонця посвітлішали поля. Король серпневого поля — соняшник. Це посланець сонця. Його знайдеш усюди: на полі, у городі, на подвір’ї. Соняшник, мабуть, єдина квітка, що (далее…)
У відповідь на зауваження Аксакова, що сучасне російське життя не дає матеріалу для комедії, Гоголь сказав, що це неправда, що комізм криється скрізь, що, живучи посеред нього, ми його не бачимо; але що «якщо художник перенесе його в мистецтво, на сцену, (далее…)
Усім привіт! Дозвольте представитися — мене звати Прикметник. Зважаючи на моє ім’я, можна зрозуміти, що я до чого-небудь додаюся. Наприклад, з моїм другом Іменником ми буваємо ну просто нерозлучні. Хоча я — цілком самостійний, не звертаючись ні (далее…)
Кому з нас не доводилося читати самим і чути захоплені відгуки юних і немолодих читачів про могутню, романтичну окриленість творчості Юрія Яновського? Перш за все це стосується його роману «Вершники». Роман складається з кількох новел: «Подвійне коло», (далее…)