Чи потрібна людям війна, чи приносить вона користь не одній людині, а цілому народові?
На це запитання відповідь намагалися дати люди не одного покоління протягом багатьох століть.
Ще з давніх-давен люди відвойовували один у одного землі, майно, бо хотіли створити на певній території свою державу.
Але ті війни, що відбулися в XX столітті, були не заради пристосування до життя, а задля того, щоб просто вбити, випустити свою злість, збагатитися. Це страшно, бо куля на війні — це хижий звір, якому немає різниці, кого вбивати, хоч це буде чи чоловік, чи жінка, чи дитина.
Але війна має і свою одну позитивну рису. Коли людям загрожує небезпека, вони починають об’єднуватись.
Візьмемо, наприклад, 1941—1945 роки. Під час війни з німецько-фашистськими загарбниками народи колишнього Радянського Союзу згуртувалися для того, щоб захистити свою державу і свою землю. Люди чинили опір ворогу, показуючи, що єдність — наймогутніша в світі зброя.
Тож давайте об’єднаймося, будемо намагатися менше сперечатися, щоб більше ніколи не знати страхіть війни, щоб жити під чистим і мирним небом.