Папа , прийшовши додому з магазину , сказав : «Син , підійди до мене , я купив тобі нову іграшку ». І я , маленький любитель іграшок , побіг до тата. Він тримав у руках великий білий кулю , який назвав м’ячем. М’яч … Я відразу закохався в це слово . Коли тато віддав мені його , він відразу став вчити , як потрібно з ним правильно звертатися . За розповідями батьків , у мене « очі вогнем горіли » , коли я , незграбно , постійно спотикаючись і падаючи , старанно штовхав цей м’яч . Тоді тато задумався і зрозумів , що футбол буде моєю головною любов’ю в житті , і він не помилився.
Коли я підріс , м’яч вже беззаперечно слухався мене . Він не плутався в ногах , котився точно по заданій траєкторії і завжди летів прямо в ціль . Я проводив на вулиці весь час , грав у футбол з друзями. І мої батьки запропонували мені спортивну школу. Я без вагань погодився , і після я вирушив до школи , на секцію футболу. Моєму щастю не було меж: я дуже багато тренувався з такими ж хлопцями , як я , мій тренер говорив , що я дуже талановитий гравець , навіть не дивлячись на мій вік . Я дійсно дуже добре грав , адже футбол був моїм найулюбленішим заняттям , і я хотів присвятити йому все своє життя .
Але зараз , коли я вже досить виріс , мої цілі помінялися . Я хочу вчитися в університеті , отримати освіти і знайти престижну роботу, не пов’язану зі спортом. Тим не менш, футбол завжди був і залишається моїм найулюбленішим видом спорту.
Страницы: 1 2