Вы здесь: Главная > Курсовые и рефераты > Реферат: Операція «Вісла»

Реферат: Операція «Вісла»


У статті Депортації. Табір у Явожно (Тygodnik Powszechny 1990/10) Євген Місіло написав: ,,27 квітня 1947 р. члени Політбюро прийняли рішення про перетворення Центрального Табору Праці у Явожно, філії гітлерівського концтабору Освєнцім, в табір для українців підозрілих у пдтримці УПА. У дійсності не були там ув’язнені воїни УПА чи члени Організації Українських Націоналістів (ОУН), яких спіймали в ході операції ,,Вісла”, тому що були вони суджені через військово-польовий суд ОГ ,,Вісла”, а пізніше через суди в Кракові, Ряшеві та Любліні”. Була це частина плану, який мав на меті ізоляцію української інтелігенції та тих осіб, які спротивлялися виселенню. У доповіді Володимира Мокрого Українці у Явожно: ,,Від травня 1947 до березня 1948 р. у контаборі у Явожно страждало 3 936 осіб, у утому 823 жінки, кільканадцятеро дітей, 22 греко-котолицькі священики, 5 православних, а також представники нечисленної української інтелігенції — вчителі, лікарі, суспільні діячі з роьітничо-селянських середовищ. У наслідок знущання, виснаження та хвороб померло близько 200 в’язнів”.

На Відзисканій Землі

У доповіді Ігоря Галагіди «Життя українців на західних землях після операції ,,Вісла”» читаємо: ,,У дискусії на тему операції ,,Вісла” з’являються погляди, що нібито виселення було для українців якимось покращенням економічної ситуації. Дійсність першого десятиліття була зовсім інша […] Українці з операції ,,Вісла” були останнією групою котра прибула на північні та західні рубежі Польщі. Тому господарства , які отримали були найбільш зруйновані. Інші кращі були перейняті та заселені скоріше. Знищені будинки, поодинокі приміщення, стодоли чи навіть підвали не надавалися для заселення. Відбудова зруйнованих господарств проходила дуже повільно”. Іншою проблемою був брак продовольчих товарів. Більшість українців була виселена перед жнивами, а запаси харчів, які з собою привезли вичерпалися. У згаданій доповіді Ігор Галагіда стверджує: ,,Згідно з розпорядженням переселені українці були розміщені у великому розпорошенні. Коротше кажучи, небезпечні родини можна було поселяти лише по одній у кожному селі і не можна було їх мішати з іншими родинами. З поселення були виключені регіони, які були розташовані на меншій віддалі ніж 30 км від воєвідських міст та моря, а також 50 км від державних кордонів. Число українців в одній місцевості не могла перевищувати 10% по відношенню до польського населення ”. Крім цього українці були під постійним наглядом . Не могли змінювати місцезнаходження. Під час перепису населення полонізовано деякі українські прізвища та імена.Українці не могли також плекати рідної мови та культури. Органи місцевої влади забороняли вживати назву українець. Замість цього було вживано термін «поселенець з операцції,,В”». Заборонена була також діяльність греко-католицької церкви , до якої належало 70% українців. Священики разом із єпископами – Йосафатом Коциловським та Григорієм Лакотою були репресовані. Від моменту прибуття на північні та західні землі Польщі поляки ставилися до українців з нехтуванням та підозрою. Зокрема негативне ставлення до українців характеризувало поляків родом з південно-східної Польщі, котрі були свідками польсько-українського конфлікту. Подібне ставлення проявляла місцева адміністрація. ,,Самопочуття українського населення – як написав у своїй книжці «Дорога на захід» Р. Дрозд – залежало від ставлення до нього органів безпеки. Від моменту прибуття на західні та північні землі українці перебували під суворим наглядом УБ та міліції”. Негативне ставлення польського населення та представників місцевої влади щодо українців було наслідком загальної політики центральних органів влади. Завдяки пропаганді українці стали найзапеклішими ворогами поляків та польської держави. Після періоду повної ізоляції польського та українського населення ропочався повільний процес співробітництва та взаємного ознайомлення.

Наслідки

У доповіді «Довкола операції ,,Вісла”» Тадеуш Анджей Ольшанський написав: ,,Підсумок операції ,,Вісла” був страшний […] 150 тис. вигнанців і зруйновані суспільні зв’язки української громадскості у Польщі. Відбудовані наново не повернулися в давнє русло, не осягнули також рівня до якого довела б еволюція минулих 40-ка років. Українці у Польщі стали розпорошеною діаспорою, позбавленою опори у тому, що для кожного народу найдорожче — в малій батьківщині, батьківській землі. Натомість Малгожата Кміта у рефераті «Вплив операції ,,Вісла” на життя українців в Польській Народній Республіці» так пише про наслідки операції:,,Наслідки цієї операції виявилися негативні, а навіть деструкційні у культурному, етнічному, суспільному, демографічному, психологічному та конфесійному відношенні. Передовсім більшість депортованих втратила на завжди землі своїх предків, з цим усім, що творить малу батьківщину – зв’язки з родиною, власне середовище […]. Втратили зокрема одну найважлівішу складову національної тотожності, якою були могили предків”.

Бесплатно скачать реферат «Операція «Вісла»» в полном объеме

Скачать реферат

x