У своєму романі «Війна і світ» Лев Миколайович Толстой реализуе декілька цілей. Одна з них — показати розвиток, «діалектику душі» героїв твору. Можна відмітити, що, наслідуючи цю мету, письменник піддає персонажів випробуванням: (далее…)
Один раз Зощенко був у Горького. І от Горький йому говорить: а що б вам, Михал Михалыч і все таке інше, не написати от у цієї вашої сказовой, з дозволу сказати, манері всю історію людства? Щоб, виходить, герой ваш, обиватель, усе зрозумів і дістало його (далее…)
Повість Андрія Платоновича Платонова «Котлован» сполучає в собі соціальну притчу, філософський гротеск, сатиру, лірику. Письменник не дає ніякої надії, що в далекому майбутньому на місці котловану виросте «город-сад», що хоч щось підніметься (далее…)
Особливістю лірики Лермонтова, на мій погляд, являється внутрішня єдність ліричного героя. Герой поступово міняється, «рухається», але рух це значно уповільнено в порівнянні з розвитком ліричних героїв інших поетів XIX століття. До кінця творчості (далее…)
