19 Июн 2014
Постать Б.-І.Антонича вабить дослідників своєю надзвичайною самобутністю. Серед широкого кола його літературних зацікавлень — поезія вічних метаморфоз О. Хайяма, Р.-М.Рільке, Ф.-Г.Лорки, А.Рембо, Ш.Бодлера, У.Вітмена; нові для української літератури 30-х, але звичні в польській спортивні теми К.Вєжинського . як протиставлення тілесного і духовного людині та ін.
Могутній талант митця, який вийшов із лемківської сільської родини священика, формувався під впливом українського фольклору, далі — навчання в польській гімназії м. Сяноку та на відділі славістики Львівського університету, тому поезія Антонича ввібрала як символіку слов’янського язичництва, так і біблійні мотиви. У скрутних обставинах визрівав український патріотизм поета. Давнє українське язичництво в своєму лемківському варіанті переплітається у поета з біблійними уявленнями, що особливо яскраво можна простежити на рівні астральної символіки та мотивів землепоклоніння. Сюжет біблійної легенди наповнюється язичницькими символами, а крізь поганські уявлення чітко проглядають образи Христа, Марії, рідше — Бога-Отця, а також різних християнських святих, схожих на язичницьких.
Довівши ще в першій збірці — «Привітання життя», що всі поетичні форми рівновеликі й для митця не має принципового значення, якими з них користуватися (Ю. Ковалів)1, Б.-І. Антонич створює дивовижний міфосвіт поезії з його колообігом мотивів, образів, навіть метафоричних перенесень. Окрема мистецька дійсність поета побудована на міфологічному диві й одухотворенні природи, яка у зб. «Зелена Євангелія» має здатність до напівпереходу чи поєднання форм, у «Трьох перстенях» асоціюється з явищами культури, у «Книзі Лева» переживає нескінченні метаморфози, у «Ротаціях» співвідноситься з техновитворами, часто заміщуючись ними.
Могутній талант митця, який вийшов із лемківської сільської родини священика, формувався під впливом українського фольклору, далі — навчання в польській гімназії м. Сяноку та на відділі славістики Львівського університету, тому поезія Антонича ввібрала як символіку слов’янського язичництва, так і біблійні мотиви. У скрутних обставинах визрівав український патріотизм поета. Давнє українське язичництво в своєму лемківському варіанті переплітається у поета з біблійними уявленнями, що особливо яскраво можна простежити на рівні астральної символіки та мотивів землепоклоніння. Сюжет біблійної легенди наповнюється язичницькими символами, а крізь поганські уявлення чітко проглядають образи Христа, Марії, рідше — Бога-Отця, а також різних християнських святих, схожих на язичницьких.
Довівши ще в першій збірці — «Привітання життя», що всі поетичні форми рівновеликі й для митця не має принципового значення, якими з них користуватися (Ю. Ковалів)1, Б.-І. Антонич створює дивовижний міфосвіт поезії з його колообігом мотивів, образів, навіть метафоричних перенесень. Окрема мистецька дійсність поета побудована на міфологічному диві й одухотворенні природи, яка у зб. «Зелена Євангелія» має здатність до напівпереходу чи поєднання форм, у «Трьох перстенях» асоціюється з явищами культури, у «Книзі Лева» переживає нескінченні метаморфози, у «Ротаціях» співвідноситься з техновитворами, часто заміщуючись ними.
Бесплатно скачать реферат «Астральна символіка в поезії Б.І. Антонича (децентралізовані образи світил)» в полном объеме