15 Дек 2013
Відмінності між планом і картою пов’язані з величезним зображенням території. На карті зображення великі території. У зв’язку із зменшенням відстаней на карту наносять тільки великі об’єкти: гори низовини височини, великі річки, озера. Географічна карта – це зменшене і узагальнене зображення земної поверхні на площині побудоване за певними математичними правилами, з урахуванням кулястості землі. Географічна карта поділяється за змістом, позначається масштабом, похиленням територій. За масштабом: дрібномасштабні (дрібніших як 1:1000000) середньомасштабні(1:200тис., 1:1 мільйонів) великомасштабні (1:200 тис. і більше). Крупно масштабні карти називаються топографічними. Умовні знаки топографічної карти, які характеризують рельєф, грунтово-рослинний покрив називаються фізико-географічними елементами карт.
Вважається, що всі частині топографічної карти мають, однаковий масштаб, оскільки спотворення на ній незначні. Умовні знаки бувають масштабні або контурними, позначають населені пункти на великомасштабних картах, і позамаштабних, за якими неможливо визначити розміщення об’єкта. Позамасштабні використовуються на дрібно масштабних картах: за охопленням територій карти, поділяються.
1) карти світу і півкуль;
2) карти окремих материків;
3) карти областей і частин материків.
За змістом карти поділяються на:
1) загально географічні;
2) тематичні;
3) комплексні.
За призначенням:
1) навчальні;
2) довідкові;
3) туристичні;
4) морські.
Умовні знаки на карті і їх пояснення називають легендою карти. На фізичних картах рельєф зображують, горизонталями, і пошаровим розфарбуванням:
1) Є шкала висот і глибин:
2) Рельєф суші зображують горизонтально.
На тематичних картах:
1) є спосіб якісного фону. Якщо карта не кольорова, то кольори замінюють штриховою;
2) спосіб ізоліній – це кількісний показник якогось явища залишається незмінним;
3) спосіб ареалів – це місце поширення якогось об’єкта чи явища.
Вважається, що всі частині топографічної карти мають, однаковий масштаб, оскільки спотворення на ній незначні. Умовні знаки бувають масштабні або контурними, позначають населені пункти на великомасштабних картах, і позамаштабних, за якими неможливо визначити розміщення об’єкта. Позамасштабні використовуються на дрібно масштабних картах: за охопленням територій карти, поділяються.
1) карти світу і півкуль;
2) карти окремих материків;
3) карти областей і частин материків.
За змістом карти поділяються на:
1) загально географічні;
2) тематичні;
3) комплексні.
За призначенням:
1) навчальні;
2) довідкові;
3) туристичні;
4) морські.
Умовні знаки на карті і їх пояснення називають легендою карти. На фізичних картах рельєф зображують, горизонталями, і пошаровим розфарбуванням:
1) Є шкала висот і глибин:
2) Рельєф суші зображують горизонтально.
На тематичних картах:
1) є спосіб якісного фону. Якщо карта не кольорова, то кольори замінюють штриховою;
2) спосіб ізоліній – це кількісний показник якогось явища залишається незмінним;
3) спосіб ареалів – це місце поширення якогось об’єкта чи явища.
Бесплатно скачать реферат «Картографування» в полном объеме