27 Май 2014
Світове господарство і НТР
У середині XX ст. відбулися якісні зміни в розвитку і розміщенні світового господарства. Вони пов’язані зі створенням нових джерел енергії, новітніх знарядь праці, нових матеріалів і впровадженням принципово нових технологічних процесів — біотехнологій й робототехніки.
Зміни технології виробництв вплинули на розміщення господарства не лише в окремих країнах, а й в усьому світі.
В умовах НТР світове господарство зазнало таких впливів:
— стрімко розвивалися наукомісткі галузі — електроніка, електронно-обчислювальна техніка, робототехніка при деякому скороченні традиційних галузей промисловості — текстильної, вугільної та ін.;
— широко впроваджувалися ресурсозберігаючі техніка і технологія, пов’язані з проблемами економії палива і сировини, з використанням вторинної сировини;
— все більшого значення набували природоохоронна техніка і технологія, які впливали на зменшення шкідливих викидів або їх запобігання на основі використання замкнутих технологічних схем;
— у виробництво впроваджувалися нові технологічні досягнення (створення роботизованих цехів і дільниць). З одного боку це значно підвищувало продуктивність праці, а з іншого — впливало на зменшення зайнятості працездатного населення, а також сприяло деконцентрації виробництва;
— висока концентрація виробництва в основних індустріальних центрах розвинених країн впливала на їх деконцентрацію за рахунок вимушеного переміщення деяких виробництв у менш промислово розвинені райони;
— деконцентрація виробництва прискорила промислове освоєння не лише позаагломераційних територій розвинених країн, а й країн «третього світу», які володіють сировинними ресурсами і забезпечені дешевою робочою силою;
— орієнтація виробництва на дешеву робочу силу, особливо невисокої кваліфікації, економічно підтвердила доцільність перенесення у країни «третього світу» окремих підприємств легкої промисловості, а також деяких екологічно небезпечних підприємств;
— потужні промислові регіони високорозвинених країн (Рейн-Вестфалія у Німеччині, район Великого Лондона в Англії, мегаполіси США та ін.) є носіями НТР, бо вони володіють найсучаснішою виробничою та соціальною інфраструктурою, висококваліфікованими кадрами, можливостями комплексної переробки відходів виробництва, уміло використовують вигоди кооперування і спеціалізації (так званого ефекту агломерації), мають значні резерви капіталовкладень, що можуть спрямовуватися на природоохоронні заходи тощо;
— наука в епоху НТР стала важливою сферою діяльності, адже рівень сучасних наукових розробок визначає поступ людства на шляху до розв’язання глобальних проблем: екологічної, продовольчої, сировинно- енергетичної та ін.
У середині XX ст. відбулися якісні зміни в розвитку і розміщенні світового господарства. Вони пов’язані зі створенням нових джерел енергії, новітніх знарядь праці, нових матеріалів і впровадженням принципово нових технологічних процесів — біотехнологій й робототехніки.
Зміни технології виробництв вплинули на розміщення господарства не лише в окремих країнах, а й в усьому світі.
В умовах НТР світове господарство зазнало таких впливів:
— стрімко розвивалися наукомісткі галузі — електроніка, електронно-обчислювальна техніка, робототехніка при деякому скороченні традиційних галузей промисловості — текстильної, вугільної та ін.;
— широко впроваджувалися ресурсозберігаючі техніка і технологія, пов’язані з проблемами економії палива і сировини, з використанням вторинної сировини;
— все більшого значення набували природоохоронна техніка і технологія, які впливали на зменшення шкідливих викидів або їх запобігання на основі використання замкнутих технологічних схем;
— у виробництво впроваджувалися нові технологічні досягнення (створення роботизованих цехів і дільниць). З одного боку це значно підвищувало продуктивність праці, а з іншого — впливало на зменшення зайнятості працездатного населення, а також сприяло деконцентрації виробництва;
— висока концентрація виробництва в основних індустріальних центрах розвинених країн впливала на їх деконцентрацію за рахунок вимушеного переміщення деяких виробництв у менш промислово розвинені райони;
— деконцентрація виробництва прискорила промислове освоєння не лише позаагломераційних територій розвинених країн, а й країн «третього світу», які володіють сировинними ресурсами і забезпечені дешевою робочою силою;
— орієнтація виробництва на дешеву робочу силу, особливо невисокої кваліфікації, економічно підтвердила доцільність перенесення у країни «третього світу» окремих підприємств легкої промисловості, а також деяких екологічно небезпечних підприємств;
— потужні промислові регіони високорозвинених країн (Рейн-Вестфалія у Німеччині, район Великого Лондона в Англії, мегаполіси США та ін.) є носіями НТР, бо вони володіють найсучаснішою виробничою та соціальною інфраструктурою, висококваліфікованими кадрами, можливостями комплексної переробки відходів виробництва, уміло використовують вигоди кооперування і спеціалізації (так званого ефекту агломерації), мають значні резерви капіталовкладень, що можуть спрямовуватися на природоохоронні заходи тощо;
— наука в епоху НТР стала важливою сферою діяльності, адже рівень сучасних наукових розробок визначає поступ людства на шляху до розв’язання глобальних проблем: екологічної, продовольчої, сировинно- енергетичної та ін.
Бесплатно скачать реферат «Світове господарство та НТР» в полном объеме