Мою найближчу подругу звуть Маша. Ми почали дружити ще в першому класі , завжди з тих пір сидимо за однією партою , весь вільний час теж проводимо разом. Мені так добре і легко з Машею ! Вона дуже розумна, добра , справедлива . Красунею мою подругу , напевно , назвати все-таки не можна , але у неї дуже приваблива зовнішність .
Личко у Маші кругле , рум’яне , ніс трохи кирпатий . Світле русяве волосся з золотистим відтінком непокірно в’ються над високим чистим чолом. Маша часто поправляє їх рукою.
Найголовніше для мене в Машиною обличчі — сіро -зелені великі очі , облямовані пухнастими чорними віями. Над ними тонкими стрілочками розходяться брови. Коли Маша посміхається , очі її іскряться бешкетними вогниками (я їх називаю Бесіка ) , а на щоках з’являються ямочки .
Маша дуже багато читає , захоплюється поезією , музикою , добре грає на гітарі. Мене приваблює в ній уважне ставлення до людей , добрий і веселий норов. Тому і сама Маша здається мені дуже симпатичною .