Батьки дарували нам життя. Вони дбали про нас ще до нашого народження. Наші батьки — це ті люди , яким ми ніколи не будемо байдужі , навіть коли самі станемо бабусями і дідусями. Навряд чи в світі знайдеться ще хтось настільки надійний і відданий !
Тому у мене викликає таке здивування , коли діти не цінують своїх батьків , ображають їх, не вітають зі святами , не цікавляться їх здоров’ям. Звичайно , всі діти прагнуть якомога швидше подорослішати і стати самостійними , а іноді здається , що батьки їх не розуміють і контролюють занадто сильно. Можливо , батьки іноді турбуються більше , ніж необхідно. Але їх можна зрозуміти — за їх плечима чималий життєвий досвід , вони просто хочуть допомогти своїм дітям уникнути болю і помилок.
Іноді у дітей і батьків не складається теплих і довірчих відносин . Але все одно я вважаю , що ніхто не повинен забувати того доброго, що дали їм батьки , — свій час , турботу , підтримку. Тільки завдяки цьому ми зростаємо і стаємо готовими до дорослого життя . А батьки не вічні і не стають молодшими . І немає нічого складного в тому , щоб допомагати їм , коли це потрібно. Це навіть не борг , це щира подяка за все, що вони для нас зробили.