Загальнолюдські цінності в п’єсі М. Горького «На дні». (4)

Твори художньої літератури, які порушують вічні питання, зазвичай мають велику популярність і довге життя, оскільки саме вічне завжди знаходить відгук в людських серцях. Саме таким твором є п’єса М. Горького «На дні».
Найяскравіше в п’єсі виражена проблема гуманізму. А гуманізм — це любов до людини, бажання йому допомогти. Лука, один з головних героїв твору, допомагає нещасним людям, утішаючи їх і подаючи надію на краще, сам будучи далеко не з щасливих.
Він приглядывает за Ганною, виводить її на вулицю. Вчасно застерігає Попелу від вбивства Костылева і від інших необачних кроків, радить йому і Наташі піти з будинку Костылева, попереджаючи, що справа може кінчитися погано. Актора хоче поставити на шлях до нового життя і умовляє його кинути пити. Лука має рідкісний дар співчуття і співучасті, а це і зараз рідкість в людському спілкуванні. Хто ж такі жителі нічліжки? Це знедолені істоти, що опинилися біля останньої межі. Але здивування викликає те, що вони намагаються залишитися людьми і не втратити людське обличчя. Їх зусилля не марні, вони чинять досить сильний опір Костылеву і Василині, серед них росте почуття солідарності. Врешті-решт Бубнов і Кліщ проявляють співчуття до своїх товаришів за нещастям, навіть у Баронові по відношенню до Насті пробудилося щось подібне на людську участь.
Костылев убитий. Убитий випадково. Це не самосуд, не розправа над старим, а бійка, в якій винен сам же Костылев. Але босяки не розбіглися, а залишилися в нічліжці і готові надати виправдувальні свідчення свідків в суді. Це говорить про те, що в них залишилося почуття справедливості і співчуття до інших, більш менш близьких людей.
Після смерті Костылева сховався один Лука. За це його вважають свого роду зрадником. Так, тут він поступив не самим кращим чином, але згадаємо, що ще до бійки він збирався піти з ноч лежання і сказав про це Бубнову. Та до того ж він нічим не міг допомогти Попелу: показання свідків безпаспортних бродяг суд не враховував. Отже його явка до суду була даремною для Попелу і безрозсудною для нього самого. Думаю, що за цей вчинок Луку не можна звинувачувати в зраді, але і не можна сказати, що він герой. Але з них досить того, що в нелюдських умовах вони залишаються людьми. Виникає інше питання: чи не явився Лука причиною смерті Актора? Думаю, що ні. Адже Лука прагнув допомогти Акторові, але своїми історіями загострив біль людини, пробудив в нім почуття власної гідності. Актор, якого ніхто в нічліжці не сприймав серйозно, не бажає жити так і віддає перевагу смерті.
До зустрічі з Лукою Попіл дивився на себе, як на кінчену людину, злодія і сина злодія. Лука розпалив в нім тугу по справжньому, чистому і чесному життю. І по самому розвитку характеру видно, що Васька Попіл рветься з «дна життя». Заважають костылевы…
Повернувшись до своєї думки, я зроблю висновок, що Лука не лише утішає і бреше. Він щиро співпереживає людям, будить в них людські почуття. «Що таке правда? Людина — ось правда! Він (Лука) розумів це.». — укладає Сатин. Думаю, що з ним не можна не погодитися.
Господа! Якщо до правди святої
Світ дорогу знайти не зуміє —
Честь божевільному, який навіє
Людству сон золотий!
Чи не в цьому полягає сенс головного уроку, даного нам твором Горького, уроку людяності, гуманізму?