Наше життя будується з дрібниць . Напевно, є якась — то дорога , так звана долею , але вже від нас залежить , як вона буде йти , чи буде вона широкою і прямою , або на оборот , вузькою і закрученою . Звичайні дрібниці будують все.
Це можна помітити , розглядаючи навіть на самому звичайному прикладі. Школа … Урок … Домашнє завдання … Припустимо тобі задали прочитати яке — або твір , ти його прочитав , з нього ти зрозумів щось дуже важливе , на тебе нахлинули небудь думки , ти зацікавився творчістю особистості написала цей твір … ти почав більше уваги пріселять літературі і в бедующем ти став літератором , зробив якісь відкриття , знайшов розгадки на вікові літературні питання . А з чого все починалося? З прочитаного твору, який ти б міг і не прочитати , яке б не як не вплинуло на тебе і в майбутньому ти би став , а хто його знає ? Тоді б твоя життя склалося по-іншому. Це звичайна дрібниця , але у дрібниць є наслідки.
А такі дрібниці оточують нас всюди , ми про це не замислюємося , і якщо щось не виходить говоримо » не судьба , не пощастило» , але ж «Ти той самий володар своєї долі , А чи не вона твій … »
Звичайні слова . Несказанне «Спасибі » , «Привіт» , » Поки» , «Будь ласка » . Багато про них забувають. От мені особисто , іноді буває дуже образливо через Цих не сказаних слів , теж саме з діями . У той же час буває дуже приємно від звичайної дрібниці , найпростішою , ніби як тієї яку ми завжди робимо , але іноді забуваємо , вважаючи » да ладно . Це ж дрібниця …»
Буває дуже ображаєшся на кого-небудь через дрібниці , і через таку ж дрібниці дуже радієш , і забуваєш про всі проблеми .
Дрібниці це початок , перший камінчик на дорозі.
18 Ноя 2013