Закінчувалися суворі морози , скрізь відчувалося дихання весни . У лісі вже розтанули останні острівці снігу. Під весняними променями сонця виділила пар земля . Сонячні зайчики заграли на галявині , вони ніби хочуть розповісти всьому живому в лісі , що час прокидатися . Коштовну прикрасу наших лісів і дібров — конвалії . Їх ніжні ароматні дзвіночки втілюють у собі радість весни . Вони одні з улюблених ранніх квітів . А скільки казок , легенд , повір’їв і міфів складено про це чарівному квітці ! А от між деревами під першими сонячними променями з’явилися проліски . Вони були зовсім маленькі і тендітні . Вперто і наполегливо пробивали вони товстий килим торішнього листя . Ніжні блакитні пелюстки , ніби посміхаючись , тяглися до сонечка . Від їх блакиті в лісі затишно і тепло. Квіти були такі ніжні , що навіть шкода було їх зривати .